Шоу описує її наступним чином: «Її ніяк не можна назвати привабливою. Їй років вісімнадцять-двадцять, не більше. На ній чорний солом'яний капелюх, що дуже постраждав на своєму віку від лондонської пилу і кіптяви і навряд чи знайомий зі щіткою. Волосся її якогось мишачого кольору, який не зустрічається в природі: тут явно необхідні вода і мило. Поруділе чорне пальто, вузьке в талії, ледве доходить до колін; з-під нього видна коричнева спідниця і полотняний фартух. Башмаки, видно, також знали кращі дні. Без сумніву, вона по-своєму охайна, проте поряд з дамами рішуче здається замазурою. Риси обличчя у неї непогані, але стан шкіри залишає бажати кращого; крім того, помітно, що вона потребує послуг дантиста.» Дуже бідна, працьовита, невтомна, прагне мати гарний вигляд, але не має для цього ні коштів, ні вміння, ні смаку. Мова Елізи: «Куди преш, Фредді! Візьми очі в руки! » «Хіба це справа? Розкидав у бідної всі квіти і змився, як миленький! » «... у мене знайдеться здачі». Чи не турбуйтеся, Кептен, купіть краще квіточку у бідної дівчини «Ні расстрайвтісь, Кептен; купити луччі квіточку у бідні дівчата » У-у-ааааа-у! (1дія) Професор Хіггінс характеризує її мову як «потворні і жалюгідні звуки». Еліза бажає брати уроки: «Фу-ти ну-ти, які ми горді! Подумаєш велика птиця - вчитель! » «Нема чого обзивати мене опудалом, раз я бажаю платити як всяка леді». «Досить вам дурня валяти». «Зовсім я не брудна: я милася, перед тим, як йти сюди, - так, і лице мила і руки!» «Я не яка-небудь, я чесна дівчина, а вашого брата я наскрізь бачу». «Подумаєш, потрібна мені ваша цукерка! Просто я добре вихована і знаю, що виймати з рота некрасиво ». (2 дія) Спосіб вираження думки = стиль поведінки Мова Елізи до зустрічі з Хіггінсом - характерний приклад мови представниці нижчого класу, її мова далека від літературної норми. З наведених прикладів видно, що Еліза не тільки робить помилки у вимові, вживає просторіччя або використовує неправильні граматичні структури, а й висловлює думки дуже плутано. Це не може не впливати на стиль поведінки. Основна риса поведінки Елізи - розв'язність, невміння вести себе. У ході п'єси Еліза перетворюється. Хіггінс навчає її великосвітської вимові; у Пікерінга, бездоганного джентльмена, вона запозичує світські манери. Одночасно, і несподівано для Хіггінса, вона набуває почуття власної гідності. Письмово число,тема Переписати Перетворення в справжню леді У людині все має бути прекрасним: і обличчя, і одяг, і душа, і думки... Форма + зміст = правильна мова Новий стиль поведінки (як леді себе тримає) + звернення (як з нею себе тримають) = бездоганні манери правильна мова + бездоганні манери = справжня леді Експеримент Хіггінса дає блискучі результати. Еліза, яка знала лише лихо й злидні, в атмосфері поваги до її особистості виявляє надзвичайні здібності, розум, талант і почуття внутрішньої гідності. «Перетворення» Елізи, на думку Шоу, покликане заперечити думку про те, що соціальні бар'єри нездоланні: насправді вони лише заважають людям реалізувати закладені в них можливості. Шоу безмежно вірить у культуру, знання, які, за словами «прозрілого» Хіггінса, «знищують прірву, що відділяє клас від класу і душу від душі». Хіггінс веде Елізу в аристократичне суспільство, і вона затьмарює світських дам не лише красою. Пігмаліон-Хіггінс, торкнувшись своїм різцем до цієї Галатеї, розбуркав приспані в ній духовні й інтелектуальні сили, і його витвір виявився вищим і кращим за нього самого. Еволюція перетворення Елізи (письмово) Квітникарка – погано одягнена, із жахливою мовою та вимовою. Дівчина, яка навчається – пристойно одягнена, але мовою ще не володіє. Дівчина, яка має успіхи у навчанні, добрий слух – добре одягнена, знає літературну мову, але ще не вміє її використовувати доречно. Чудова учениця, «леді» - прекрасно вдягнена, має бездоганні манери й чудово володіє мовою. Людина – здатна мислити, цінує людську гідність, бачить мету в житті й засоби її здійснення. Тестові завдання за змістом твору Б.Шоу "Пігмаліон" https://docs.google.com/forms/d/1XFj4B_bLE5x--Ap-V85WUPi-VW-jKPp7QGMdnC94jPU/edit